Андрій Д’яков (Чернівці)

Технологічні знання не можуть розповсюджуватися в межах будь-якої мови при відсутності галузевих термінологій, що веде до дискримінації носіїв даної мови, які змушені вчити для цього іноземні мови, та, в нарешті, до відставання даної країни [10, с. 169-170].

Одним із перших етапів термінологічного планування є термінологічна модернізація [7, с. 62], що грає далеко не останню роль у подоланні технічних комунікаційних бар’єрів. Планування статусу мови [8, с. 3; 9, с. 59], коли відповідна мова запроваджується в нових галузях науки і техніки, неодмінно веде за собою так званий термінологічний вибух [4], який проявляється в надходженні до мови великої кількості нових термінологічних одиниць, які, в свою чергу, потребують відповідної реєстрації та кодифікації.

Тому термінологічна лексикографія є однією зі складових термінологічного планування. Питання стосовно принципів укладання термінологічних словників у період термінолоґічних вибухів стають особливо актуальними. Тим більше, що укладання термінологічних словників сприяють термінологічній стандартизації [6, с. 272; 11, с. 92].

Галузеві термінологічні словники сприятимуть вибору термінологічної норми та її затвердження як обов’язкового варіанту, а також усуненню двозначності у спілкуванні [12, с. 17].

Якщо подивитися на ситуацію в Україні, то можна побачити, що подібний термінологічний вибух зумовив значною мірою некеровану ланцюгову реакцію творення різних словників [5, с. 3], що проявляється в тому, що різні словники часом суперечать один одному через відсутність централізованого планування лексикографічної справи. Галузеві словники, що зараз виходять в Україні, ґрунтуються на різноманітних концепціях: “…з одного боку, продовжують з’являтися словники-метелики, де шляхом вже традиційного калькування «перелицьовуються» російські терміни на ніби український лад, з іншого боку, на прилавках книжкових крамниць з’являються друковані претензії на реставрацію давно забутих діалектизмів, оказіоналізмів, штучних витворів...” [5, с. 3].

Представники нашої термінологічної школи під керівництвом професора Т.Р.Кияка розробили концепцію укладання багатомовних галузевих термінологічних словників, яка враховує як позитивний досвід радянської лексикографії, так і міжнародний досвід. Ця концепція може бути прийнятною не лише для української лексикографії. Вона є значним внеском у загальну лексикографію. Насамперед, це стосується питань структури словникової статті, а також принципів раціонального відбору термінологічних одиниць.

Головні критерії відбору зовнішньої форми термінів полягають у наступному: перевагу слід надавати найбільш вдалому варіантові, порівнюючи еквіваленти даного терміна в різних мовах (бажано не зовсім споріднених). Головне, не можна обмежуватися якоюсь однією мовою (наприклад, російської чи англійської), яка б слугувала ложем Прокруста. Для цього в термінологічних словниках повинні подаватися іншомовні еквіваленти, і чим більше мов при цьому буде залучено — тим краще. Відбір найкращого варіанту з кількох альтернативних варіантів дасть можливість уникнути появи різноманітних мовних покручів (термінів з невдалою мотивацією, з невдалою зовнішньою формою тощо).

Нами було також проведено комплексний етимологічний аналіз термінологічних одиниць російської, англійської та німецької мови, зокрема стосовно співвідношення інтернаціональних і національних елементів.

Статистичні дані стосовно етимологічної та структурної класифікації термінологічних одиниць та розроблена нами концепція знайшли своє практичне застосування при укладанні багатомовних тлумачних словників економічних термінів. Відсоткове співвідношення інтернаціональних та національних елементів послужило орієнтиром при відборі синонімічних варіантів тих чи інших термінологічних одиниць української мови.

Ці засади можуть лягти в основу термінологічного планування, особливо в умовах лексикоґрафічного буму, коли з’явилася велика кількість термінолоґічних словників, які, на жаль, не відповідають єдиній концепції [3; 4; 5].

Представники нашої лексикоґрафічної школи, укладають словники, шукаючи розумний компроміс між надмірною космополітизацією, характерної для російських однокомпонентних термінів, з одного боку, та надмірним пуризмом німецької мови.

Серед головних засад побудови українських однокомпонентних та багатокомпонентних термінів найважливіша полягає в необхідності позбутися «полону» російського посередництва, аби механічно не повторювати помилок, характерних для російських термінів. Це викликає необхідність урахування етимології іншомовних слів [1], що дасть можливість уникнути побудови зовнішньої форми іншомовних терміноелементів через посередництво третіх мов, головним чином анґлійської чи російської. Відновлення слова в його первинній формі дозволить зберегти семантичний ряд однокореневих терміноелементів, уникаючи, таким чином, етимологічної паронімії, та не допустити спотворення греко-латинських коренів шляхом їх перелицювання на анґлійський чи французький лад. Виняток ми робили тільки для добре засвоєних термінів (дистриб’ютер, ф’ючерсна угода та деякі інші), які широко вживаються в галузі ринкової економіки.

Знання галузевими фахівцями етимології іншомовних терміноелементів дозволить краще зрозуміти їх мотивацію та уникнути, таким чином, їх неправильного вживання. Тому в обох словниках ми обов’язково давали етимологію заголовних слів іншомовного походження.

Зараз власне українські принципи стандартизації ще остаточно не розроблені, тому ми вважаємо, що укладання подібних словників сприятиме цьому процесові. Подібні завдання ставлять, зокрема, два словника з нашої серії тер-мінолоґічних словників — російсько-українсько-анґлійський словник економічних термінів та чотиримовний тлумачний словник термінів ринкової економіки, підготовлені за сприяння Державного комітету України з питань науки та технолоґій, а також Харківського лексикоґрафічного товариства. Ці словники розраховані насамперед на фахівців — економістів, бухгалтерів, бізнесменів, але вони можуть також бути корисні викладачам та студентам економічних спеціальностей вузів.

Російсько-українсько-анґлійський навчальний словник економічних термінів [2] включає 2500 найуживанішиx економічних термінів та термінолоґічниx словосполучень. У першому варіанті словника була прийнята така структура словникової статті:

Українсько-російсько-анґлійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економіки [5] має обсяг понад 2000 термінів з різних галузей ринкової економіки. Спочатку структура словника виглядала за аналогією зі словником з інформатики [3]:

За основу відбору та формування українських термінів ми брали фактор поширеності терміна в інших мовах та показник його вмотивованості [3].

Користуючись можливістю врахування досвіду інших національних термінолоґій, аби уникнути їх похибок, ми сформували свої принципи побудови українських терміносистем, спираючись, по-перше, на досвід провідних мов світу, по-друге, на позитивні сторони радянської термінолоґічної школи, по-третє, на досвід українського термінотворення в Україні та за її межами [4].