У
країнсько-російсько-анґлійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економікиПід редакцією
проф. Т.Р.Кияка
Українсько-російсько-анґлійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економіки /А. С. Дяков, З. Б. Куделько, В. І. Куліш, О. А. Покровська (під редакцією проф. Т. Р. Кияка). Київ: Обереги
, 2001.Словник пропонує понад 2000 українських термінів ринкової економіки з їх дефініціями та відповідниками в російській, анґлійській та німецькій мовах. За критерій відбору чи побудови українського терміна слугували оцінки його вмотивованості та поширеність його форми в інших мовах. Такий підхід дозволив врахувати кращий світовий досвід, позитивну практику термінотворення в колишньому Радянському Союзі та здобутки українського термінознавства як в Україні, так і за кордоном. Словник сформовано за алфавітно-гніздовим принципом з додатком алфавітних покажчиків відповідних термінів російською, анґлійською та німецькою мовами, а також покажчика українських термінів, наведених за алфавітно-гніздовим принципом, що дозволяє його використовувати не тільки як тлумачний, але й як перекладний.
Структура словника уможливлює не лише його використання в практиці чи в дидактичних процесах ринкової економіки, але й з метою формування відповідних стандартів на терміни.
Замовлення просимо надсилати за адресою: 274012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2, держуніверситет, кафедра ґерманських мов (проф. Кияку Тарасові Романовичу).
Термінолоґічний вибух в Україні, викликаний державним статусом української мови та економічними потребами молодої держави, зумовив значною мірою некеровану ланцюгову реакцію творення різних словників. На жаль, у цій потрібній справі бажання не компенсує серйозного браку досвіду. До цього процесу долучаються не лише фахівці, лінґвісти, але й просто патріоти-любителі. Що не автор, то окрема концепція або відсутність усякої. Результати полярні: з одного боку, продовжують зявлятися словники-метелики, де шляхом вже традиційного калькування «перелицьовуються» російські терміни на ніби український лад, з іншого боку, на прилавках книжкових крамниць зявляються друковані претензії на реставрацію давно забутих діалектизмів, оказіоналізмів, штучних витворів, автори яких користуються гаслом аби лише не так, як в інших. Справді, формуючи українські терміносистеми, ми повинні орієнтуватися на власний фундамент, але знову ж таки мусимо памятати, що творимо словники не лише для бібліотек, але й для сьогоднішнього широкого вжитку, де останнє слово залишається за споживачем, фахівцем, де не останню роль відіграє традиція, орієнтована на повноцінну комунікацію, взаєморозуміння між фахівцями як однієї країни, так і на міжнародному рівні. Хуторянські чи патріархальні потуги, хоч і віддають романтизмом, у сфері термінолоґії можуть завдати непоправної шкоди на шляху становлення вітчизняної науки та техніки.
Автори водночас намагалися перебороти притягальну силу стереотипів, котрі розроблялися та навязувалися протягом останніх десятиліть. Без сумніву, доцентрові тенденції в Радянському Союзі проявлялися не лише в економіці, але й у сфері лінґвістичної діяльності, надто в процесах термінотворення. Не принижуючи певної ролі російської мови як посередника в міжмовних контактах, з одного боку, та критично оцінюючи значну односторонність українсько-російської мовної інтерференції, з іншого, зазначимо, що російська мова «подарувала» разом із новими термінами з інших мов чимало огріхів субєктивного характеру. Мали місце, наприклад, явища невдалого калькування, штучного відходу від усталених зразків для більшості європейських мов, наявності лакун (пропусків) у терміносистемах, конструювання термінів-монстрів тощо. Якщо до того ж взяти до уваги відсутність принципів стандартизації та власне стандартів на українські терміни, то стане зрозумілою ситуація, коли російські стандарти перетворювалися на своєрідне ложе Прокруста для українських (і не лише українських) терміносистем, в результаті чого нерідко подибуємо покручі з погляду норм української мови, її культури, орфоепії і т.п. До речі, ми глибоко переконані, що сьогодні не слід поспішати зі стандартами на терміни, цій справі має передувати формування багатомовних тлумачних термінолоґічних словників.
Подібні завдання ставить перед собою пропонований Українсько-російсько-анґлійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економіки, який було підготовлено за сприяння Державного комітету України з питань науки та технолоґій.
У час становлення ринкових відносин в нашій країні укладання саме такого словника стало нагальною потребою. Словник має обсяг понад 2000 термінів з різних галузей ринкової економіки. Він призначається в першу чергу для економістів, бізнесменів, викладачів та студентів економічних навчальних закладів, а також для всіх, хто цікавиться економічною термінолоґією.
Структура словника виглядає таким чином:
Український термін за алфавітно-гніздовим принципом та його етимолоґія |
Дефініція |
Іншомовні еквіваленти: російський ( r), анґлійський (е) та німецький (d) |
Іншомовні еквіваленти кожного терміна даються у правій колонці, причому синонімічний ряд дається через кому з нового абзацу. Якщо один і той же термін може вживатися у кількох варіантах, то в круглих дужках дається одно або кілька слів, які замінюють останнє перед дужками слово. Наприклад, анґлійське словосполучення external marketing agency (agent) слід читати як external marketing agency або external mark
eting agent. У квадратних дужках дається необовязковий елемент того чи іншого терміна: наприклад у сполученні [running] code number слово running не є обовязковим для вживання.Як вже видно зі структури словника, українські терміни розташовані як за алфавітним, так і за гніздовим принципом, що полегшить та прискорить пошук потрібного слова. Крім того, кожен термін має свій порядковий номер, що дає змогу пропонувати алфавітні покажчики відповідних російських, анґлійських та німецьких термінів, а також
українських термінів за алфавітно-гніздовим принципом. Тим самим, словник можна використовувати не лише як тлумачний, але й як перекладний на будь-яку з запропонованих чотирьох мов. Крім того, це видання може слугувати також українсько-російським, українсько-анґлійським, українсько-німецьким, російсько-українським, анґло-українським або німецько-українським економічним розмовником, бо в ньому наводяться не лише окремі слова, але й термінолоґічні словосполучення.З контексту сказаного постає запитання, навіщо у словнику, який вміщує українські терміни за алфавітно-гніздовим принципом, ще й їх покажчик. Справа у тім, що розташування за гніздовим принципом досить умовне, субєктивне, в словосполученнях кожне слово здатне бути ключовим, внаслідок чого вони можуть потрапляти у різні «гнізда». В покажчику слова з різних «гнізд» часто-густо поєднуються своєю спільною частиною й стоять поруч (у новому «гнізді»), що в багатьох випадках значно полегшує читачу їх віднаходження у словнику.
Окремо слід виділити методику відбору та формування українських термінів. Тут за основу береться фактор поширеності терміна в інших мовах та показник його вмотивованості, тобто відповідності внутрішньої форми його тлумаченню. Через те в словнику пропонуються терміни «банківська ґарантія», «знецінювана валюта», «страхувальні розрахунки» тощо. На цих засадах базується також критерій рекомендованості терміна в синонімічній ґрупі.
Слід зауважити, що терміносистема ринкової економіки особливо багата на інтернаціоналізми, головним чином анґлійського походження. Водночас автори вважають, що цим явищем не слід зловживати і, беручи до уваги досвід інших мов та критерій «прозорості» терміна, пропонують, наприклад, замість терміна «директ мейл» український відповідник «рекламування поштою» (див. також німецький варіант), замість «ексклюзивна ліцензія» пропонується «виключна ліцензія». Але й навпаки, з метою уникнення двозначності та надання терміну кращих дериваційних задатків віддається перевага терміну «інновації» в порівнянні з терміном «нововведення». Ми переконані, що кількість термінів-інтернаціоналізмів буде, безумовно, зростати. Збільшення їх кількості у сучасній мові науки та техніки також відображає тенденції міжнародного кооперування, інтеґрації багатьох галузей, обєднання зусиль вчених та фахівців різних країн з метою високоефективного обміну досвідом та професійного спілкування. Така тенденція особливо характерна для молодих галузей науки. Тому й напрошується загальний висновок: почуття мовного патріотизму слід мудро поєднувати з досягненнями у розвитку всієї світової культури.
Орфоґрафія українських термінів дається в основному згідно з правилами останньої редакції «Українського правопису». Єдиний виняток зроблено для літери ґ, правила вживання якої ще остаточно не розроблені, а критерії вибору між літерами ґ та г є дуже розмитими та нічим не вмотивованими. Тому автори вважали за необхідне вживати літеру ґ у словах іншомовного походження послідовно, в усіх випадках на місці літери
g в усіх європейських мовах, включаючи слова грецького походження. Переважна більшість наукових терміноелементів грецького походження була запозичена українською мовою не безпосередньо з сучасної грецької мови, де літера γ, дійсно, читається як фрикативний звук (так само, як літери β та δ зараз також читаються як фрикативні звуки), а з давньогрецької мови через посередництво латини та сучасних західноєвропейських мов, де літера γ зображується як g. Крім того, у давньогрецькій мові існувало також так зване «густе придихання», яке у латинській транскрипції зображується літерою h. З іншого боку, не треба сліпо орієнтуватися на російську мову й слід правильно вимовляти звуки в термінах «гедж», «голдинґ», «гайринґ» тощо.Якщо той чи іншій український термін або його іншомовні відповідники мають синоніми, то весь синонімічний ряд подaється через крапку з комою (нaприклад, аґентство; аґенція). Якщо в термінолоґічному словосполученні одне зі слів може зaмінюватися синонімом, то безпосередньо після цього слова подaється синонім у круглих дужкax, нaприклад, торгівля оптова (гуртова). Якщо певний елемент термінолоґічного словосполучення не є обовязковим, то він подaється у квaдрaтниx дужкax ([]).
Всі заголовні слова стоять під наголосом. Наголос з технічних причин позначується за допомогою підкреслювання відповідної наголошеної голосної літери, тобто підкреслена літера вказує, що наголос падає саме на неї. Наприклад слово каботаж слід читати як каботбж
.Для пояснення мотивації малозрозумілих термінів іншомовного походження в словнику дається етимолоґія (лише для ключових слів, які зустрічаються вперше). Її розміщено в лівій колонці під відповідною словниковою статтєю. На жаль, з технічних причин арабські слова даються лише у латинській транскрипції. Не позначено також всієї специфіки давньогрецького наголосу. Наголос у грецьких словах позначено за допомогою знаків «ґравіс» (` ), «акут» (ґ) та «циркумфлекс» (~ ) над відповідною голосною літерою, що відповідають різним видам грецького наголосу. У латинських словах наголошення не позначається. Грецькі, латинські, анґлійські, французькі, німецькі, італійські, іспанські, портуґальські та польські слова даються в їх ориґінальному написанні; для тюркських слів використовується турецька латинка.
Отже, в даній ситуації в Україні слід мати на увазі та використати певний парадокс: українська термінолоґія, що перебуває у стадії формування, опинилася у вигідній ситуації порівняно з іншими мовами, оскільки існує можливість врахувати досвід інших національних термінолоґій та уникнути їх похибок. Автори словника переконані в тому, що українська термінолоґія повинна формуватися з урахуванням трьох факторів: 1) досвіду найпоширеніших мов розвинутих країн світу, найперше мов продуцентів тієї чи іншої терміносистеми; 2) позитивної практики за останні десятиліття термінолоґічної школи колишнього Радянського Союзу; 3) досвіду українського термінотворення за останні сто років у різних реґіонах України та за кордоном. Саме ці три фактори ми намагалися врахувати в своїй роботі.
Водночас слід підкреслити, що у звязку з неусталеністю української термінолоґії, яка, як зазначалося, перебуває у стадії формування, методологічні принципи побудови й структура даного словника мають певною мірою дискусійний, експериментальний характер, а коло притягнутих термінів, зрозуміло, неповне. Тому звертаємося до користувачів з проханням надсилати свої поради, думки й зауваження та дати відповідь принаймні на такі запитання:
Чи задовільняє зміст словника, що є зайвим, чого бракує?
Чи погоджуєтеся з методолоґічними засадами відбору термінів?
Чи вдала форма та система укладання словника?
Пропонуємо користувачам надсилати свої відгуки за адресою:
м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2, держуніверситет, кафедра германських мов (проф. Кияку Тарасу Романовичу).
АВТОРИ
Скорочення
1.Назви мов:
анґл
. анґлійськаараб. арабська
гр. грецька
ґерм. ґерманські
ісп. іспанська
іт. італійська
лат. латинська
нар. лат. народна латина
нім. німецька
пізньолат. пізньолатинська
пол. польська
порт. портуґальська
сер. лат. середньовічна латина
ст.-фр. старофранцузька
тюрк. тюркські
фр. французька
Ґраматичні скорочення:
f
жіночий рідm
чоловічий рідn
середній рідpl
множинаfpl, mpl, npl
жіночий, чоловічий, середній рід у множиніІнші пояснення:
букв. буквальне значення
див. дивіться
УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ
A a Б б В в Г г Ґ ґ Д д
Е е Є є Ж ж З з И и І і
Ї ї Й й К к Л л М м Н н
О о П п Р р С с Т т У у
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ
Ь ь Ю ю Я я